3. Дослідники

Слід відмітити, що як в процесі розвитку землевпорядної науки, так і сьогодні, окремі сторони землеустрою абсолютизувались, що привело до різного його розуміння.

Так, в різний час переважало адміністративно-правове, соціально-технічне і організаційно-господарське розуміння землеустрою, його суті, завдань і змісту. Адміністративно-правова концепція землеустрою була запропонована в дослідженнях професорів О.А. Хапке, Н.П. Рудіна, Б.С. Мартинова. На їх думку, суть землеустрою включала в себе правовий зміст; а сам землеустрій визначався як " діяльність державної влади, яка заснована на встановлених в законі засадах і направлена на перетворення існуючих земельних прав окремих власників з метою створення самостійних поземельних володінь" [б]. Соціально-технічного напряму землеустрою притримувались проф. Ф.Г. Некрасов, К.М. Сазонов, B.I. Кірко, А.А. Ржаніцин. Вони вважали, що в основі землеустрою лежать технічні дії з пристосування земельних площ (їх розмірів, конфігурації, розміщення) до соціальне - виробничих цілей і завдань [7].

Організаційно-господарську точку зору на суть змісту землеустрою висунув проф. І.Є. Герман. Він визначав землеустрій як "переділ маєтків по формі і змісту в стан найбільш придатний і вигідний в цілях сільського господарства" [8]. Дану точку зору потім розвивали багато вчених - землевпорядників - І.В. Мозжунін, Н.П. Огоновський, В.В. Редькін та інші.

Таке   одностороннє   розуміння   землеустрою   неодноразово критикували проф. П.М. Перший, І.Д. Шулейкін, С.А. Удачін. В поняття землеустрою вони обов'язково включали його технічну, правову й економічну сторону.

Відомий вчений П.М. Перший ще в 20-х роках протиставляв панувавшим в землевпорядній науці тих років організаційно-правовому і землемірно-технічному напрямкам соціально-економічний [9]. Він, володіючи силою наукового передбачення, звертав увагу на те, що при плановій системі народного господарства землевпорядне пристосування території стає продуктом організуючих дій держави, спрямованих на розвиток продуктивних сил суспільства в формах суспільного колективного господарства. П.М. Перший відмічав, що " суспільні відносини володіння і користування землею безпосередньо визначають економічну суть землеустрою" [10].

На розвиток землевпорядної науки та землеустрою в Україні вирішальний вплив здійснювала наукова школа Росії, а потім Радянського Союзу впродовж усіх часів, аж до 1991 року, тобто до проголошення незалежної України. В післявоєнний період в Україні формуються чотири наукові центри з проблем землеустрою в м. Києві на чолі з академіком Першином П.М., м. Харкові на чолі з професором Гороховим Г.І. та Кірсановим В.О., м, Одесі на чолі з професором Гендельманом М.А. і м. Львові на чолі з професором Шулейкіним 0.0. Вказані наукові центри не були належним чином скоординованими щодо розробки наукового забезпечення землеустрою в Україні.

Під керівництвом академіка П.М. Першина в національній академії наук України науковцями відпрацьовувалися наукові засади соціальних і економічних аспектів землеустрою. Відзначаючи великий внесок в розвиток теорії землеустрій академіка П.М. Першина і його учня д. е. н., професора Веденічева П.Ф., необхідно відмітити, що вони землеустрій розглядали "як '^ійлодарський акт, що виростає соціальне в більш або менш складне економічне явище" [10, с. 283].

Роботи

Тема 6. Склад і види землевпорядних робіт

6.1. Вивчення стану земель

6.2. Планування  використання та охорони земель

6.3. Територіальний землеустрій

6.4. Внутрігосподарський землеустрій

6.5. Зокремлений землеустрій

Вивчення стану земель проводиться з метою одержання інформації про їх кількісний і якісній стан та використання, забезпечення економічного механізму регулювання земельних відносин, обігу земель, удосконалення платежів за землю, розробки землевпорядних проектів, ведення обліку земельних ресрсів і моніторингу земель.

При проведенні робіт з вивчення стану земель велике значення має період

Перелік питань з курсу "Основи землеустрою"

1. Охарактеризуйте походження поняття «землеустрій» .
2. У чому полягали перші землевпорядні дії?
3. Назвіть відомих вчених землевпорядників та їх теорій.
4. Яке сучасне визначення землеустрою?
5. Дайте визначення предмету та методів навчальної дисципліни "Наукові основи землеустрою". 
6. Назвіть завдання навчальної дисципліни "Наукові основи землеустрою".  

Питання до контрольної роботи №2

Варінт1

1. Які властивості землі враховуються при землеустрої?
2. Охарактеризуйте склад і види землевпорядних робіт. 
3. У чому полягає особливість землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель?

Варіант 2

1. Які економічні і соціальні умови враховуються при землеустрої?
2. Які особливості землеустрою на землях сільськогосподарського призначення у період реформування земельних відносин?
3. Яка особливість землеустрою в районах експлуатації сировинних ресурсів?

Варіант 3

1. Які кліматичні, гідрогеологічні і гідрографічні умови мають найбільше значення для організації раціонального використання земель?
2. В кажіть зміст і види робіт з територіального землеустрою.
3. Яка специфіка землеустрою в  населених пунктів?

Створення проекту і викреслювання авторського оригіналу карти. «Температура повітря Тернопільської області

Розробка філософії як метафізичного знання вперше здійснюється в античності. Філософія постає не як етика, естетика, соціальна філософія або логіка, а передусім як метафізичне зусилля думки, що силиться заглянути в глибини буття. Сам термін «метафізика» пов'язаний з ім'ям Аристотеля і означає в буквальному розумінні «після фізики». Спочатку цей класифікаційний поділ здійснив у III столітті до н.е. Андронік Родоський, позначивши так місце головної праці Аристотеля

Самовиховання — систематична і цілеспрямована діяльність особистості, орієнтована на формування і вдосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.

Міф — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства.

Релігія - особлива форма усвідомлення світу, основою якої є віра в надприродне, і яка включає в себе сукупність моральних норм і типів поведінки, обрядів, культових дій та об'єднання людей в організації: церкву, релігійну громаду.

• Теоцентризм (грец. Theos — Бог + лат. Centrum — центр кола) - філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога, як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. При цьому основою моральності служить шанування і служіння Богу, а наслідування і уподібнення Йому вважається вищою метою людського життя.Найбільш поширеним теоцентризм був у Середні віки.

• Історія індійської культури сягає глибини віків. Активну участь в її творенні брали арії — кочові племена, які, за археологічними та етнографічними свідченнями, вийшли,

Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії, вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права